Невілл Годдард навчав, що наша реальність є прямим відображенням нашого внутрішнього стану. Він часто повторював, що "Уява — це єдина справжня реальність, а фізичний світ — це лише тінь, яка рухається слідом за уявою". Щоб змінити світ навколо, потрібно змінити світ всередині. Нижче наведено ключові стовпи його вчення та практичні інструкції.
Невілл Ланселот Годдард (1905–1972) — впливовий вчитель і лектор, якого вважають однією з найважливіших фігур руху "Нове мислення" (New Thought). Народившись на Барбадосі, він переїхав до Нью-Йорка, де спочатку будував кар'єру танцюриста, але згодом зустрів свого наставника — загадкового ефіопського містика на ім'я Абдулла. Саме Абдулла відкрив йому очі на те, що Біблія — це не історичний документ, а психологічна драма, що відбувається у свідомості людини. Невілл вирізнявся радикальним поглядом: він відкидав ідею зовнішнього Бога, стверджуючи, що Бог — це людська уява. Його лекції поєднували глибокий містицизм із практичними методами зміни реальності.
Перед тим як ви є "багатим", "бідним", "хворим" або "щасливим", ви просто Є. Це відчуття чистого буття, позбавленого будь-яких ярликів.
Це медитативний стан, який Невілл називав поверненням до першоджерела.
Сядьте або ляжте зручно і закрийте очі.
Почніть повторювати про себе: "Я Є... Я Є... Я Є...".
Не додавайте нічого після цих слів. Ваша мета — досягти стану чистої присутності, безформності. Відчуйте, що ви просто існуєте поза часом і простором.
Коли ви досягнете цього відчуття безмежності, саме тоді ви можете "накласти" на нього нову концепцію себе.
Приклад: Коли ви відчули силу "Я Є", ви стверджуєте нову ідентичність:
"Я є Багатий." Ви не просите про багатство, ви привласнюєте його як факт своєї сутності.
Це головний закон. Більшість людей думають, що відчуття — це сильна емоція (екстаз, радість). Але для Невілла "відчуття" — це знання факту, це природність.
Це відчуття "вже зроблено".
Як ви почуваєтесь, коли ви заходите у свою власну квартиру? Ви не стрибаєте від щастя щоразу; ви відчуваєте спокій, безпеку і природність. Це "ваше".
Секрет: Ви повинні відчути, що бажання вже виконано, настільки, щоб це стало для вас нормою.
SATS (стан, близький до сну) — це "двері" у підсвідомість. Це той момент, коли ви вже дуже розслаблені й сонні, але ще контролюєте свою увагу.
Оберіть сцену: Це має бути коротка подія, яка передбачає, що ваше бажання вже здійснилося.
Не процес отримання, а подія ПІСЛЯ.
Наприклад: якщо ви хочете підвищення, сценою може бути рукостискання з колегою, який каже: "Вітаю з новою посадою!", а ви відповідаєте: "Дякую".
Увійдіть у стан сонливості: Ляжте в ліжко, розслабте тіло.
Зацикліть сцену: Прокручуйте цю коротку дію (5–10 секунд) знову і знову.
Від першої особи: Це критично важливо! Ви не дивитесь на себе з боку, як у кіно. Ви дивитесь своїми очима. Ви бачите руку колеги, відчуваєте її потиск.
Сенсорна реальність: Додайте відчуття дотику, запаху, звуку. Чи холодна рука колеги? Чи чути шум офісу?
Засніть у цьому: Засинайте, виконуючи цю дію, з відчуттям задоволення від виконаного бажання.
Ви не притягуєте те, що ви хочете. Ви притягуєте те, ким ви Є. Щоб змінити життя, потрібно змінити "Концепцію Себе" (Concept of Self).
Якщо ви хочете грошей, але кажете: "Я спробую це отримати", ви залишаєтесь у стані "людини, яка намагається".
Закон припущення каже: Припусти, що ти вже є тією людиною, якою хочеш бути, і залишайся вірним цьому припущенню, доки воно не затвердіє у реальності.
У 1933 році Невілл жив у Нью-Йорку, був бідним танцюристом без роботи і грошей. Він страшенно хотів поїхати додому на Барбадос на Різдво, щоб побачити сім'ю. Він пішов до свого вчителя, ефіопського містика Абдулли.
Абдулла сказав йому:
"Ти вже на Барбадосі."
Невілл не зрозумів. Він бачив сніг у Нью-Йорку. Але Абдулла наполягав:
"Ти ходиш вулицями Барбадосу, ти відчуваєш запах тропіків, ти спиш у будинку своєї матері."
Щоразу, коли Невілл приходив до Абдулли і намагався обговорити, як він поїде (адже грошей не було), Абдулла грюкав дверима і йшов у свою кімнату, кажучи:
"Я не буду обговорювати, ЯК ти поїдеш туди, де ти ВЖЕ знаходишся. Ти вже на Барбадосі, а той, хто вже там, не шукає шляхів, як туди дістатися."
Суть: Невілл мав ментально жити на Барбадосі. Він засинав у Нью-Йорку, але уявляв, що спить у ліжку батьківського дому. Результат: В останній момент брат надіслав йому квиток і гроші. Невілл поплив першим класом.
Невілл давав цю вправу своїм учням, щоб довести, що підсвідомість не розуміє заперечень і реагує лише на образи та відчуття.
Завдання було таким:
Вночі (SATS): Учні повинні були уявити перед собою драбину. У своїй уяві вони мали піднятися по ній і спуститися.
Важливо: Відчути текстуру дерева чи металу руками, відчути рух м'язів ніг. Робити це доти, доки це не стане реальним.
Вдень: Вони мали розклеїти стікери всюди, де вони їх бачитимуть (на дзеркалі, в гаманці) з написом:
"Я не піднімуся по драбині".
Парадокс: Вночі вони просочували підсвідомість дією підйому. Вдень вони намагалися логічно заперечити це. Але оскільки "Я не піднімуся" фокусує увагу на "підйомі", а нічні візуалізації створили реальність — результат був неминучим.
Результат: Майже всі учні повернулися через тиждень шоковані. Обставини склалися так дивно, що їм довелося піднятися по драбині (комусь треба було дістати кота, комусь замінити лампочку на роботі, хтось фарбував стіни). Реальність змусила їх виконати уявну дію.